Книга "Полторы тысячи лет вместе. Общая история украинцев и тюркских народов" рассказывает о сложных отношениях между украинцами и их предками с одной стороны, и тюркскими народами - с другой. Автор Петр Кралюк показывает, что это были отношения между двумя цивилизациями - земледельческой и кочевой, которые зачастую носили конфронтационный характер. Однако было немало примеров взаимодополнения и сотрудничества.
Особое внимание уделяется истории взаимоотношений славянского населения нынешних украинских земель с аварами, булгарами, печенегами, половцами, торками, татарами, турками и другими. Подробно рассматриваются связи украинского казачества с Крымским ханством и Османской империей.
Показано, что в формировании украинского этноса заметную роль сыграли тюрки, а украинская культура имеет немало тюркских элементов. Книга интересна тем, кто хочет лучше понять исторические корни взаимоотношений Украины и тюркского мира.
Электронная Книга «Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів» написана автором Петро Кралюк в 2018 году.
Минимальный возраст читателя: 12
Язык: Украинский
Серии: Великий науковий проект
Описание книги от Петро Кралюк
Петро Кралюк (нар. 1958 р.) – доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу належить низка романів і повістей («Шестиднев», «Лицар і смерть», «Діоптра», «Віднайдення раю»). У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки П. Кралюка «Справжній Мазепа», «Козацька міфологія України: творці та епігони», «Богдан Хмельницький: легенда і людина», де він подає дещо незвичний погляд на роль елітарних верств та козацтва в історії України, а також «Ярослав Мудрий». У новій книзі П. Кралюка йдеться про непрості стосунки між українцями та їхніми предками й тюрками. Автор показує, що це були відносини між двома цивілізаціями (землеробською й кочовою), які часто мали конфронтаційний характер. Однак існувало й чимало прикладів «взаємодоповнення» та співробітництва. Звертається увага на історію відносин між слов’янським населенням нинішніх українських земель й аварами, булгарами, печенігами, половцями, торками, татарами, турками тощо. Особливо акцентується увага на стосунках між українським козацтвом, з одного боку, та Кримським ханством та Османською імперією, з другого. Показано, що в генезисі українського етносу помітну роль відіграли тюрки, а українська культура має чимало тюркських елементів.
