- 29, Apr 2023
- #1
Були собі на руці 5 братиків-пальчиків. Жили дружно, один одному допомагали.
Та одного разу пальчик Мізинчик вередувати почав.
„Хай решта пальчиків працюють, - сказав він. – А я найменший ще встигну.” Спочатку брати вмовляли його, ледарем називали.
Даремно.
Мізинчик і слухати нічого не хотів. - Що ж,- вирішили четверо братів. – Хай буде по-твоєму. Жив собі окремо.
Побачимо, що з цього вийде.
Незручно було їм самим з роботою справлятися, проте потроху звикли.
А що ж мізинчик? Захотів він якось яблуко з гілки дістати – не вийшло.
Став братиків просити про допомогу.
- Е, ні, - кажуть ті. – Ми все гуртом робимо, а ти від нас відокремився.
Тепер Мізинчик не міг ні мячем побавитися, ні двері відчинити.
Нічого не міг. Почав він з горя плакати.
Тільки ніхто на нього не звертав уваги.
Добре виплакавшись, Мізинчик сказав: „Вибачте, братики.
Я більше ніколи так не вчиню”. Простили його брати, і стали вони знову разом весело жити й працювати.
Недарма кажуть люди, що гуртом і робота жвавіше робиться, і серце радіє.
Та одного разу пальчик Мізинчик вередувати почав.
„Хай решта пальчиків працюють, - сказав він. – А я найменший ще встигну.” Спочатку брати вмовляли його, ледарем називали.
Даремно.
Мізинчик і слухати нічого не хотів. - Що ж,- вирішили четверо братів. – Хай буде по-твоєму. Жив собі окремо.
Побачимо, що з цього вийде.
Незручно було їм самим з роботою справлятися, проте потроху звикли.
А що ж мізинчик? Захотів він якось яблуко з гілки дістати – не вийшло.
Став братиків просити про допомогу.
- Е, ні, - кажуть ті. – Ми все гуртом робимо, а ти від нас відокремився.
Тепер Мізинчик не міг ні мячем побавитися, ні двері відчинити.
Нічого не міг. Почав він з горя плакати.
Тільки ніхто на нього не звертав уваги.
Добре виплакавшись, Мізинчик сказав: „Вибачте, братики.
Я більше ніколи так не вчиню”. Простили його брати, і стали вони знову разом весело жити й працювати.
Недарма кажуть люди, що гуртом і робота жвавіше робиться, і серце радіє.