Відчинено двері до Малої Європи - книга, написана українською мовою, автором якої є Юрій Андрухович. В основу книги лягли реальні події, які відбувалися у Львові на початку 90-х років. Книга складається з трьох частин, які змальовують життя міста та його мешканців у період змін. Автор описує різноманітних персонажів, які відображають різні соціальні групи та шари суспільства, а також відкриває перед читачем ті проблеми, з якими стикалися мешканці Львова в той час. Книга є важливим свідченням того періоду в історії України та заслуговує на увагу широкого кола читачів.
Відчинено двері до Малої Європи - книга, которая погружает читателя в атмосферу Львова начала 90-х годов. В ней автор Юрій Андрухович описывает множество персонажей, отражающих различные слои общества, их проблемы и конфликты. В центре внимания - люди, которые живут и выживают в условиях социально-экономических изменений и политических потрясений. На страницах книги описываются не только жизнь и быт горожан, но и культурная и интеллектуальная жизнь Львова, его традиции и наследие. Відчинено двері до Малої Європи - это не только история Львова, но и широкий обзор событий, которые сформировали современную Украину. Книга заставляет задуматься о том, как важно помнить свою историю и сохранять свои культурные ценности в условиях перемен и неопределенности.
«Записано со слов...» В архитектурно-символической конструкции повести "Двери открываются" отражен основной поворот судьбы сироты и визави сквозь многолетнюю череду перевоплощений. Волшебница - богеме - банкир - бомж. Фабула путешествия встряхивает нас масштабом циничного рассмотрения клише - "так им легче выполнять свои обязанности". И попытаться реализовать вещий сон будущего - малорослая европейская страна...
Электронная Книга «Відчинено двері до Малої Європи» написана автором Наталья Сняданко в году.
Минимальный возраст читателя: 0
Язык: Украинский
Описание книги от Наталья Сняданко
«Я не пам’ятаю, якого кольору були її очі. Можливо, не звернула на це уваги, або ж тутешні клерки зумисне ховають очі. Так їм легше виконувати свої обов’язки, до яких зокрема входить і необхідність змусити прохача нахилитися і під час розмови стояти у незручній і навіть принизливій позі…»
